З любов'ю до літератури та мистецтва

 Дмитро Павличко

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед.

Сліпцеві очі ним потри, і в миг

Побачить сонце й голубі висоти,

Відчує мислі найстрімкіших літ.

Збагне людські страждання і турботи, Поможе іншим темряву збороти,

Рвучи з очей пов”язки чорних лент! Благословенна та ясна година,

Коли Буквар до рук бере дитина,

Коли читає „Кобзаря” юнак,

Коли Франка „огромнії сонети”

Підносять дух, коли говорять Гете,

Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак